Про конкурс |Переможець національного відбору на участь у Пісенному Конкурсі Євробачення – 2010 - Євробачення 2010

Про конкурс

«Євробачення» - це щорічний міжнародний пісенний конкурс, що проводиться з 1956 року. Організатором конкурсу є «Європейська Мовленнєва Спілка», яка об’єднує організації з 56 країн Європи, Азії та Північної Африки. Кожна з цих держав може взяти участь у конкурсі, надсилаючи свого претендента. На концерті кожен виконавець виконує пісню, що відображає культуру та національні традиції його країни.

Після виконання всіх пісень глядачі протягом 15 хвилин голосують за пісню, яка їм найбільше сподобалась. Проте не можна голосувати за виконавця, який представляє твою країну. Найкращі 10 пісень за результатами голосування в кожній країні отримують бали: за перше місце - 12 балів, за друге -10, з третього по десяте – від 8 до1 балу. Країни, що отримали найбільшу кількість балів, проходять у фінал.

Автоматично у фінал потрапляють: країна, що проводить цей конкурс, а також: Велика Британія, Німеччина, Франція та Іспанія. Переможцем оголошується держава, яка набрала у фіналі найбільшу кількість балів. Вона отримує право наступного року проводити конкурс у себе вдома.

Віднедавна конкурс «Євробачення» оцінюють не лише глядачі, а й компетентне журі. Експерти стверджують, що така система голосування сприяє об’єктивному визначенню переможців конкурсу.

Щороку «Євробачення» збирає біля екранів телевізорів понад 100 мільйонів глядачів.

Історія одного конкурсу

У 1950-ті роки, коли зруйнована Другою Світовою Війною Європа ще відбудовувалася, в «Європейській Телерадіомовній Спілці» виникла ідея створити міжнародний пісенний конкурс, де б усі країни брали участь в єдиній телевізійній програмі, яка транслювалася б одночасно на всі країни-члени Спілки. Ця ідея була озвучена в 1955 році, під час зустрічі ЄТС в Монако одним з її співробітників - швейцарцем Марселем Безансоном. За модель конкурсу  було взято пісенний фестиваль «Сан Ремо», що проводився в Італії.

Цей проект був ще й сміливим технологічним експериментом: створити велику мережу для трансляції на широкій території тоді було нелегко. Супутникового телебачення ще не існувало і Мережа Євробачення користувалася наземною мікрохвильовою мережею.

Перший конкурс пройшов 24 травня 1956 року в місті Луґано, Швейцарія. У ньому взяли участь сім країн, кожна з яких представила по дві пісні. Але вже з наступного року ввели обмеження - одна пісня від кожної країни-учасника. Пісенний конкурс «Євробачення» 1956 року виграла приймаюча країна - Швейцарія.

У пошуках назви

Спочатку програма була відома як «Eurovision Grand Prix». Цю назву прийняли франкомовні країни, а також Данія та Норвегія, але згодом назву змінили на «Concours Eurovision de la chanson». Остаточна назва «Євробачення» походить від назви  міжнародної мережі трансляції багатьох програм новин та спорту. Однак пісенний конкурс є найпопулярнішою програмою ЄТС і невдовзі він став синонімом слова «Євробачення».

«Євробачення» та СРСР

Едуард Фомін, колишній працівник Міністерства просвіти РРФСР, відкрив журналістам у 2009 році одну з утаємничених раніше сторінок історії радянської культури. У 1987 році, у рамках розгортання перебудови, у Міністерстві просвіти СРСР розглядалася участь Радянського Союзу на престижному європейскому пісенному конкурсі «Євробачення».

«Веселов Георгій Петрович (міністр просвіти СРСР) запропонував відправити Валерія Леонтьєва, молодого талановитого співака», - розповів чиновник. Однак ідею Георгія Веселова не підтримали ані КПРС, ані сам Горбачов. Навіть у Міністерстві просвіти більшість вважала, що СРСР ще не готовий до таких радикальних кроків.

Україна на Євробаченні

Україна вперше взяла участь у конкурсі «Євробачення 2003 року». Тоді нашу країну на конкурсі представляв Олександр Пономарьов з піснею «Hasta La Vista».

Наступний, 2004 рік для України став тріумфальним – пісня Руслани «Wild Dances» стала переможною і Україна здобула не тільки світову славу, а й можливість приймати в Києві наступний конкурс «Євробачення».

 У 2005 від України виступав гурт «Гринжоли» з промовистою піснею «Разом нас багато». Журі конкурсу навіть змусило групу дещо змінити текст пісні, аби вона не була такою політично заангажованою.

2006 рік виявився знаковим для Тіни Кароль, бо саме вона здобула право участі в конкурсі і заспівала на ньому пісню «Show Me Your Love». 

У 2007 році Україна ледь не стала переможницею, отримавши почесне друге місце. І це завдяки епатажній Вєрці Сердючці, яка виконувала незвичайну пісню «Dancing Lasha Tumbai», в якій декому чулося «Russia, Goodbye». 

2008 рік, і знову друге місце у нашої Ані Лорак з піснею «Shady Lady». До речі, сукню, в якій Ані виступала на конкурсі, пошив сам Роберто Каваллі.

2009-го на конкурсі «Євробачення» ще одна наша красуня: Світлана Лобода. Вона посідає 12 місце з піснею «Be my Valentine! (Anti-crisis Girl)».

Цікаво, яким стане 2010 рік для України на «Євробаченні»?

Цікаві факти:

  • Музична тема, яка звучить перед і після трансляції конкурсу «Євробачення» - це прелюдія до «Te Deum»  Марка Антуана Шарпантьє;
  • Рекорд за кількостю виграшів на конкурсі має Ірландія – 7 перемог (з них 3 рази поспіль – 1992-1994). За нею йдуть Франція, Люксембург і Великобританія, на рахунку яких по 5 перемог;
  • Мінімальний вік виконавця – 16 років (на день проведення кваліфікаційного раунда). Хоча у 1986 році, до введення нових вікових обмежень, наймолодшою переможницею конкурсу стала Сандра Кім з Бельгії, якій було 13 років;
  • Наймолодшою учасницею ХХІ століття стала 22-річна сербка Марія Шерифович, а найстаршою – 38-річна турчанка Сертаб Еренер;
  • Хоча зазвичай право вибору жанру пісні належить самому виконавцю, музиканти найчастіше виконують поп-музику (європоп) або народну музику (фолк).